Критерії оцінювання здобувачів освіти

Система оцінювання здобувачів освіти 7-11 класи

Критерії та рівні оцінювання

У документі визначено:

• загальні критерії оцінювання (визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів);
• критерії оцінювання за освітніми галузями.

Критерії оцінювання мають чотири рівні: початковий, середній, достатній і високий. Кожний наступний охоплює вимоги до попереднього й додає нові. Один рівень складається з 3 балів, які в сумі дають 12.

У рекомендаціях надано опис кожного бала шкали оцінювання. Окрім того, у документі запропоновано форму Свідоцтва досягнень учня / учениці. Якщо потрібно, школи можуть вносити в нього зміни, щоб воно якнайліпше відповідало освітній програмі закладу освіти та потребам учнівства.

Опис кожного бала шкали оцінювання подано в додатках з урахуванням:

• структури компетентності: знання, уміння, цінності, ставлення;
• наскрізних у всіх ключових компетентностях умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критично й системно мислити, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, ухвалювати рішення, розв’язувати проблеми, творчість, ініціативність, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Заклад освіти має право оцінювати навчальні досягнення учнів за власною шкалою оцінювання. У такому разі педагогічна рада має затвердити розроблені правила переведення до 12-бальної шкали оцінювання.  

Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учнівства та його батьків (або осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання може відбуватися під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у носіях зворотного зв’язку з батьками (паперових / електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтві досягнень.

Правила та процедури

Під час організації оцінювання результатів навчання здобувачів освіти рекомендовано:

• визначати форми поточного і підсумкового оцінювання під час планування освітнього процесу на семестр;
• формулювати об’єктивні та зрозумілі для учнів навчальні цілі. Основа для формулювання   навчальних цілей — обов’язкові і очікувані результати навчання, визначені Державним стандартом / відповідними модельними Навчальними програмами;
• ознайомлювати учнів із критеріями та засобами оцінювання;
• надавати учням зворотний зв’язок щодо їхніх результатів навчання за певний період.

 

Як зробити зворотний зв’язок ефективним:

• формулювати зрозуміло, чітко, доброзичливо і своєчасно;
• не протиставляти учнів / учениць одне одному;
• акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень;
• обговорювати труднощі в навчанні з учнями / ученицями індивідуально;
• надавати в письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності;
• створювати умови для формування в учнів здатності аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія);
• залучати учнів до самооцінювання та взаємооцінювання навчальної діяльності, а також до спільного з учителем визначення подальших кроків для покращення результатів навчання;
• коригувати освітній процес з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів.

Свідоцтво досягнень

Результати семестрового та річного оцінювання фіксують у класному журналі та Свідоцтві досягнень (далі — Свідоцтво).

Свідоцтво складається з двох частин:

1. Характеристика навчальної діяльності. Тут учителі оцінюють рівень сформованості наскрізних умінь в учня / учениці наприкінці навчального року. Йдеться про розуміння прочитаного, висловлення власної думки, критичне і системне мислення, ініціативність тощо.

Оцінок у цьому розділі нема. Учитель лише визначає один із рівнів сформованості того чи того уміння: «Має значні успіхи», «Демонструє помітний прогрес», «Потребує уваги і допомоги». Заповнювати цю частину свідоцтва вчителі можуть колегіально або це може робити класний керівник.

2. Характеристика результатів навчання. У цьому розділі виставляють бали за навчальні предмети / інтегровані курси щосеместру й за рік. Спочатку вчитель виставляє бал за окремі групи результатів навчання, які визначено в Державному стандарті базової освіти. Загальна оцінка за семестр формується на підставі чотирьох оцінок за групами результатів, а річна — на основі семестрових.

Наприклад, в українській мові є такі групи результатів навчання:

• усно взаємодіє; працює з текстом;
• письмово взаємодіє;
• досліджує мовлення.

З огляду на різні освітні потреби учнів / учениць і поглиблення освітніх втрат і розривів МОН рекомендує вчительству гнучко проводити оцінювання результатів навчання учнів. Підходи до оцінювання в різних класах закладу загальної середньої освіти можуть мати відмінності, спрямовані на реалізацію освітньої програми закладу освіти та автономії вчителя.

 

Нові рекомендації оцінювання учнів

5-9 класів

Міністерство освіти і науки України затвердило рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти

МОН опублікувало рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти. 

Рекомендації щодо оцінювання стосуються учнів 5-9 класів. 

У рекомендаціях визначено, що результати навчання – це знання, уміння, навички, ставлення, цінності, набуті в процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти й оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми на кожному рівні (циклі) загальної середньої освіти.

Основні функції оцінювання:

• формувальна (забезпечує відстеження динаміки навчального поступу);
• констатувальна (забезпечує встановлення рівня досягнення результатів навчання);
• діагностувальна (надає інформацію про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причини виникнення утруднень);
• коригувальна (надає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітній процес);
• орієнтувальна (надає змогу відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток);
• мотиваційно-стимулювальна (активізує внутрішні й зовнішні мотиви до навчання);
• розвивальна (мотивує до рефлексії та самовдосконалення);
• прогностична (ставить цілі навчання на майбутнє);
• виховна (сприяє вихованню в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов’язку).

 

ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ З ООП

Із 1 січня 2022 набула чинності Постанова КМУ від 15 вересня 2021 № 957 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти». У цьому Порядку зазначено, що оцінювання результатів навчання учнів у закладах освіти здійснюється за системою та загальними критеріями оцінювання, затвердженими МОН, та з урахуванням індивідуального навчального плану (за наявності). Водночас зазначено, що форма індивідуального навчального плану розробляється у закладі освіти.

Із чого розпочинаємо: діагностувальне оцінювання 

Для того щоб ефективно організувати процес навчання дітей з ООП, варто розпочати із оцінювання, що виконує діагностувальну функцію. Завдяки цьому:

• отримаємо інформацію про наявну освітню ситуацію;
• визначимо початковий рівень сформованості знань, умінь і навичок та компетентностей учня з ООП;
• порівняємо завдання типової освітньої програми та індивідуальної освітньої програми учня;
• сплануємо подальші педагогічні кроки, щоб подолати розрив між наявними та очікуваними освітніми результатами;
• визначимо цілі навчання на початку вивчення програмної теми або розділу.

При цьому звертаємо увагу саме на те, що учень знає та вміє. Визначимо зону актуального розвитку — отже, визначимо цілі та завдання в роботі з учнем, а також рівень та вид педагогічної підтримки.

Наприклад

Визначення «учень не читає» не може бути відправною точкою для подальшого навчання. Важливо дослідити, чи читає учень окремі слова, які це слова, чи розуміє зміст прочитаного слова, тощо. Тоді результат сформулюємо так: «Учень самостійно читає двоскладові слова»

Рухаємося далі: формувальне оцінювання

В умовах організації інклюзивного навчання формувальне оцінювання є пріоритетним. Воно передбачає збір і узагальнення інформації про кожного учня, щоб поліпшити для них процес навчання і пізнання. Це оцінювання:

• відповідає конкретним критеріям — про них далі;
• передбачає зворотний зв’язок;
• не фіксується у класному журналі.

Пригадаймо, що мета формувального оцінювання — скоригувати діяльність педагога й учнів у процесі навчання. Використовуємо його поурочно, щодня. Це дає педагогові можливість відстежити просування учнів до навчальних цілей й скоригувати освітній процес на ранніх етапах, усунути перешкоди для соціальної та навчальної активності учнів з ООП. Своєю чергою, кожному учневі формувальне оцінювання допомагає усвідомити міру відповідальності за свою освіту

Специфіка формувального оцінювання в умовах інклюзивного навчання така: оцінюємо індивідуальні досягнення учнів з ООП, безвідносно до досягнень інших учнів.

Отже, діагностувальне оцінювання застосовуємо насамперед, щоб попередньо проаналізувати, наскільки в учня сформовані ті чи ті вміння, навички, компетентності, тобто щоб визначити стартовий рівень успішності.

Другий варіант використання діагностувального оцінювання — перевірити рівень сформованості знань, умінь, навичок учнів за вивченою темою. Наприклад, аналогічне спостереження чи завдання, запропоновані на етапі передтесту, можна використовувати в кінці вивчення теми, розділу. Так отримаємо інформацію, наскільки успішно учень засвоїв матеріал, перевіримо рівень оволодіння компетентностями.

Чому інклюзивна компетентність стосується кожного педагога? Відповідь — у відео:

Методи

Методи формувального оцінювання поділимо на кілька груп залежно від того, коли й для чого їх використовуємо:

А) зрозуміти труднощі учнів й визначити кроки щодо подальшої діяльності під час пояснення теми або виконання завдання — повторне вивчення, закріплення або продовження вивчення теми тощо.

Наприклад

«Сигнали рукою». Під час пояснення педагог просить учнів показувати йому сигнали рукою, що свідчать про труднощі розуміння матеріалу. Які це сигнали — домовляється з учнями заздалегідь

Б) відстежити рівень опанування конкретного навчального матеріалу під час проведення невеликих перевірочних робіт — тестів, завдань, кількахвилинних есе, індивідуальних завдань тощо. Педагог з’ясовує, чи потрібно надати учням зворотний зв’язок або коригувати викладання.

 Наприклад

«Хибні завдання». Педагог навмисно дає учням завдання з типовими помилками, робить передбачувані помилкові судження

В) надати учням можливість поліпшити свою роботу, зокрема й підготуватися до підсумкового оцінювання.

Наприклад

«Письмові коментарі». Після перевірки письмової роботи педагог не ставить оцінку, а робить записи для учня, використовуючи різноколірні позначки на полях, схеми, вказівки тощо. Тобто не виправляє помилки, а зазначає, які місця учень виконав вдало, а що потребує додаткових зусиль — і пропонує конкретні поради, як поліпшити роботу

Критерії

Критерії оцінювання є невід’ємною частиною формувального оцінювання й сфокусовані на певній темі або розділі. Роботи учнів оцінюємо за чітко сформованими критеріями, які завчасно презентуємо учням. Критерії можуть бути загальними або індивідуальними у випадку модифікованої програми. Помилки, що не стосуються критеріїв, не враховуємо під час формувального оцінювання, але їх можна означити.

Критерії оцінювання продумуємо заздалегідь або розробляємо разом з учнями. Зміст критеріїв викладаємо у зрозумілій і доступній для учнів формі. Наприклад, записуємо на дошці чи на роздатковому матеріалі.  

Корегування освітнього процесу

Корегування процесу навчання з урахуванням результатів оцінювання — обов’язковий компонент формувального оцінювання. Якщо результати оцінювання свідчить про низький рівень освітніх досягнень чи несформованість компетенцій учнів — значить, необхідно переглянути:

• стратегії викладання;
• методи і прийоми навчання;
• форми організації навчання;
• управління часом — розподіл часу на пояснення і закріплення матеріалу;
• зміст та очікувані результати навчання;
• планування уроків з урахуванням отриманих даних тощо.

Якщо під час оцінювання досягнень учня з ООП педагог виявляє типові чи індивідуальні труднощі — може знадобитися корегування корекційно-розвиткової програми. Наприклад, можна провести додаткові індивідуальні чи групові заняття; змінити напрям корекційно-розвиткової роботи тощо. Це необхідно обговорити на засіданні команди психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП.

Адаптації 

Коли готуємо завдання для оцінювання досягнень учнів з ООП та проводимо оцінювання — обов’язково враховуємо адаптації, використання пристосувань, зазначені в індивідуальній програмі розвитку (ІПР).

Адаптації змінюють характер навчання, утім не змінюють при цьому навчальний зміст та понятійну складність начальних матеріалів/завдань. Отже, ми можемо:

• зменшити кількість завдань;
• надати більше часу на виконання навчального завдання;
• використовувати додаткові засоби для навчання;
• адаптувати за потреби дидактичний матеріал.

Однак очікуваний результат від навчання дитини з ООП залишається таким самим, як і для усього класу — учень опановує такий самий зміст навчального матеріалу.