Освітня діяльність

ЗМІСТ

І. Загальні положення.

ІІ. Система внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та контроль за її виконанням.

1. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти.
2. Самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти.

2.1. Освітнє середовище закладу освіти. Вимоги, критерії та методи оцінювання.

2.2. Система оцінювання здобувачів освіти. Вимоги, критерії та методи оцінювання.

2.3. Система педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу освіти.

        Вимоги, критерії та методи оцінювання.

2.4. Система управлінської діяльності. Вимоги, критерії та методи оцінювання.

2.5. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності.

2.6. Наявність необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.

2.7. Інформаційна система для ефективного управління закладом освіти.

2.8. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування.

ІІІ. Моніторинг якості освіти.

1. Нормативна база.

 

1. Загальні положення

1.1. Положення про внутрішню  систему забезпечення якості освіти   Варварівського ліцею (далі – заклад освіти) розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» (стаття 41. Система забезпечення якості освіти), Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, Статуту закладу освіти та інших нормативних документів.

1.2. Колегіальним органом управління Варварівського ліцею, який визначає, затверджує систему, стратегію та процедури внутрішнього забезпечення якості освіти є педагогічна рада.

1.3. Внутрішня система забезпечення якості освіти закладу має такі основні складові:

• стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти;
• систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
• оприлюднені вимоги, критерії і методи оцінювання освітнього середовища;
• оприлюднені вимоги, критерії і методи оцінювання системи оцінювання здобувачів освіти;
• оприлюднені вимоги, критерії і методи оцінювання педагогічної  діяльності педагогічних працівників;
• оприлюднені вимоги, критерії і методи оцінювання управлінських процесів закладу освіти;
• забезпечення  наявності  необхідних  ресурсів  для  організації освітнього  процесу;
• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
• створення в закладі освіти  інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;,що утворюють чотири напрями, за якими відбувається оцінювання якості освітньої діяльності та управлінських процесів у закладі освіти:

1. Освітнє середовище.
2. Система оцінювання здобувачів освіти.
3. Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти.
4. Управлінські процеси закладу освіти.
5. Система внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та контроль за її виконанням.

2.1. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти.

Стратегія  забезпечення  якості  освіти базується на наступних принципах:

• принцип цілісності, який полягає  в  єдності всіх  видів  освітніх  впливів  на  учня, їх підпорядкованості головній меті  освітньої  діяльності, яка  передбачає  всебічний  розвиток у чотирьох сферах мети освіти(фізична, емоційно-інтелектуальна, соціальна, духовна), виховання і соціалізація особистості, яка  здатна до  життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має  прагнення  до  самовдосконалення  і  навчання  впродовж  життя, готова до свідомого  життєвого  вибору  та  самореалізації, відповідальності, трудової  діяльності  та   громадянської  активності; 
• принцип  відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;
• принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності; 
• принцип  відкритості  інформації  на  всіх  етапах  забезпечення  якості  та  прозорості  процедур  системи забезпечення якості освітньої діяльності.

Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти передбачають здійснення таких процедур і заходів:

− удосконалення планування освітньої діяльності;

− підвищення якості знань здобувачів освіти;

− посилення кадрового потенціалу закладу освіти та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

− забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;

− розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;

− забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;

− створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності в діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти.

Основними напрямками політики із забезпечення якості освітньої діяльності в закладі освіти є:

– якість освіти;

– рівень професійної компетентності педагогічних працівників і забезпечення їх вмотивованості до підвищення якості освітньої діяльності;

– якість реалізації освітніх програм, вдосконалення змісту, форм та методів освітньої діяльності та підвищення рівня об’єктивності оцінювання.

Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти в закладі освіти включає послідовну підготовку та практичну реалізацію наступних етапів управління:

– планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу, визначення сильних сторін і проблем у розвитку, визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації);

– організацію (переформатування/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань);

– контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами);

– коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам).

Система контролю якості освітнього процесу в закладі включає:

• моніторинг якості освіти;
• самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти;
• контроль якості результатів навчання та об’єктивності оцінювання;
• контроль якості реалізації навчальних (освітніх) програм.

Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі освіти є:

1. Досягнення здобувачів освіти, показники результатів їх навчання.
2. Відповідність показників успішності здобувачів освіти результатам їх навчання на кожному рівні повної загальної середньої освіти під час державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання.
3. Якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників.
4. Показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу.

Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі освіти:

– оновлення методичної бази освітньої діяльності;

– контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

– моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

– створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

2.2. Самооцінювання якості освітньої діяльності.

2.2.1. Освітнє середовище закладу освіти. Вимоги, критерії та методи оцінювання.

Освітнє середовище закладу освіти передбачає сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їх потреб і можливостей.

Вимоги оцінювання освітнього середовища закладу освіти:

1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці;
2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації;
3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору.

Критерії оцінювання освітнього середовища закладу освіти:

• приміщення і територія закладу освіти є безпечними та комфортними для навчання та праці;
• заклад освіти забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми;
• здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх;
• працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я; яких вживають необхідних заходів у таких ситуаціях;
• у закладі освіти створюються умови для харчування здобувачів освіти і працівників;
• у закладі освіти створюються умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті;
• у закладі освіти застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників;
• заклад освіти планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі;
• правила поведінки учасників освітнього процесу в закладі освіти забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини;
• керівник та заступники керівника закладу освіти, педагогічні працівники протидіють булінгу, іншому насильству, дотримуються порядку реагування на їх прояви;
• приміщення та територія закладу освіти облаштовуються з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування;
• у закладі освіти застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;
• заклад освіти взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти;
• освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя;
• у закладі освіти створено простір інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу.

 

Методи збору інформації:

• вивчення документації;
• спостереження (за освітнім середовищем);
• опитування (анкетування учнів, педагогів, батьків; інтерв’ю з педагогами, батьками, учнями).

2.2.2. Система оцінювання якості  освіти здобувачів. Критерії, правила і процедури оцінювання якості  освіти здобувачів.

І. Основними вимогами оцінювання якості  освіти  здобувачів освіти у закладі є:

1.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх ключових компетентностей.

1.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичність та коригування компетентностей кожного здобувача освіти.

1.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти ключових компетентностей.

ІІПроцедура втілення вчителями ВСОЯОЗ

2.1. Педагогічні працівники ознайомлюють здобувачів освіти з критеріями, правилами та процедурою оцінювання їхніх ключових компетентностей;

2.2. Система оцінювання в закладі освіти сприяє реалізації формуванню ключових    компетентностей.

– здобувачі освіти залучаються до аналізу та оцінювання своїх ключових компетентностей;

– вчителі  здійснюють аналіз і оцінюють ключові компетентності здобувачів;

 – учителі закладу освіти впроваджують систему формувального оцінювання;

Методи збору інформації:

• вивчення документації;
• спостереження за проведенням навчального заняття;
• опитування (анкетування учнів, педагогів, батьків; інтерв’ю з педагогами, батьками, учнями).

Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до:

• Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 19 серпня 2016 року

№ 1009;

• Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН від 13.04.2011 року № 329.
• Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (рівневому) оцінюванню.
• Формувальне оцінювання учнів проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу(листи МОН від 18.05.2018 №2.2-1250 та від 21.05.2018 №2.2-1255).
• Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:

• характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
• якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
• сформованість  предметних умінь і навичок;
• рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати,

узагальнювати, робити висновки тощо;

• досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);
• самостійність оцінних суджень.

 

Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну:

• повнота знань – кількість знань, визначених навчальною програмою;
• глибина знань – усвідомленість існуючих зв’;язків між групами знань;
• гнучкість знань – уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи

використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;

• системність знань – усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;
• міцність знань – тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.

Вони визначаються за такими характеристиками:

Перший рівень – початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень – середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень – достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв’язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

Четвертий рівень – високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти,

виявляти і відстоювати особисту позицію.    

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня  в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм. Об’єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

 Поточне оцінювання здійснюється у процесі  вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль.

В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

• усунення безсистемності в оцінюванні;
• підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;
• індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;
• систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;
• концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної

активності школярів. Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Підсумкова оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. У триденний термін після виставлення семестрової оцінки учні, які виявили бажання підвищити результати семестрового

оцінювання або з певних причин не були атестовані, звертаються до керівника навчального закладу із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій мотивують причину та необхідність його проведення. Згідно заяви з резолюцією керівника навчального закладу про

надання дозволу на корегування оцінки викладач проводить повторне оцінювання учня. Коригування семестрового оцінювання проводиться не пізніше п’яти днів після подання заяви. У разі хвороби учня чи інших поважних причин термін може бути продовжено.

За результатами оцінювання учнів видається відповідний наказ керівника навчального закладу. Скоригована оцінка за І семестр виставляється до початку ІІ семестру, за підсумками ІІ семестру – не пізніше 10 днів після закінчення поточного навчального року.

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скорегованих семестрових оцінок. Річна оцінка коригуванню не підлягає.

Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання(НМТ).

2.2.3. Система педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу освіти.

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

 

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності в закладі освіти передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

Вимоги до педагогічних працівників закладу освіти встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року №2143-ѴІІІ, чинного з 28.09.2017 року.

Процедура призначення на посаду педагогічних працівників регулюється чинним законодавством (обрання за конкурсом, укладення трудових договорів) відповідно до встановлених вимог (ст. 24 Закону «Про загальну середню освіту»).

Основними вимогами оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників у закладі є:

1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти;
2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників;
3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти;
4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

Критерії оцінювання системи педагогічної діяльності в закладі освіти

• педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність;
• педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти;
• педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби);
• педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги );
• педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку;
• педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі;
• педагогічні працівники сприяють формуванню, забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;
• педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах;
• педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства;
• педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок;
• у закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці;
• педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності;
• педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти.

Методи збору інформації:

• вивчення документації;
• спостереження за проведенням навчального заняття ;
• опитування (анкетування педагогів, учнів, батьків).

З метою вдосконалення професійної підготовки педагогів закладу освіти шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України «Про освіту» за такими видами:

– довгострокове підвищення кваліфікації: курси;

– короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, семінари-практикуми, тренінги, конференції, «круглі столи» тощо.

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада закладу.

Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація.

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Атестація педагогічних працівників – це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо. 

Сертифікація педагогічних працівників – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи. 

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах. 

2.2.4. Система управлінської діяльності.

Вимоги, критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти

Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

 створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

 раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

 забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;

 визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу;

 правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;

 забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

 створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

 

Вимоги оцінювання якості управлінської діяльності:

1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань;
2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм;
3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників;
4. Організація освітнього процесу на засадах людино центризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою;
5. Формування та забезпечення політики академічної доброчесності.

Критерії оцінювання якості управлінської діяльності:

• у закладі освіти затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності;
• у закладі освіти річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми;
• у закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти;
• керівництво закладу освіти планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання;
• керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів світи, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру;
• заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах;
• керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми;
• керівництво закладу освіти за допомогою системи матеріального та морального заохочення мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності;
• керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників;
• у закладі освіти створюються умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу;
• управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу;
• керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування;
• керівництво закладу освіти сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади;
• режим роботи закладу освіти та розклад занять враховують вікові особливості здобувачів освіти, відповідають їх освітнім потребам;
• у закладі освіти створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти;
• заклад освіти впроваджує політику академічної доброчесності;
• керівництво закладу освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

Методи збору інформації:

• вивчення документації;
• спостереження (за освітнім середовищем, за навчальним заняттям);
• опитування (анкетування учнів, педагогів, батьків; інтерв’ю з психологом, соціальним педагогом, представниками органів учнівського самоврядування).

 

2.3. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності 

Дотримання академічної доброчесності педагогічними  працівниками передбачає:

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну  діяльність;
• контроль за дотриманням академічної доброчесності  учнями;
• об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності учнями  передбачає:

• самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю

результатів навчання;

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про результати власної навчальної  діяльності, використані

методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

• академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
• самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
• фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або

наукових дослідженнях;

• фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
• списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім

дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

• обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу;

формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування; 

• хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
• необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання

здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні  працівники закладу можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
• позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності учні  можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо); 
• повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми. 

 

2.4. Наявність  необхідних  ресурсів  для  організації  освітнього  процесу 

Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу в закладі освіти є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування.

Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес здобувачів загальної середньої освіти, забезпечують можливість досягнення компетентностей.

Для забезпечення освітнього процесу база закладу освіти складається з 11 навчальних кімнат ,ресурсної кімнати, комп’ютерного класу, комбінованої майстерні, спортивного залу, бібліотеки, їдальні. Створено умови для доступу до мережі Інтернет, діє Wi-Fi мережа,

створено електронну пошту olvarschool.zhitomir.ua

У наявності навчальні програми з усіх освітніх предметів. Створене належне освітнє середовище для здійснення освітнього процесу відповідно до Концепції «Нова українська школа». Освітній процес забезпечено навчальною, методичною літературою.

Приміщення  та  територія  закладу  відповідають державним  санітарно-гігієнічним  нормам   щодо  утримання  загальноосвітніх навчальних  закладів. Навчальні  класи  та  кабінети   забезпечені на 75% сучасними   меблями.

 

2.5. Інформаційна  система  для  ефективного управління  закладом освіти

 

Роботу  інформаційної  системи  закладу  забезпечує  наявність  необмеженого  доступу  до  мережі  Інтернет   для  учнів  та педагогічних працівників (в тому числі через Wi- Fi),   локальної  комп’ютерної  мережі, внутрішнього  електронного документообігу.

Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля та забезпечення публічності інформації про заклад освіти у Варварівському ліцеї Олевської міської ради  функціонує офіційний сайт закладу оlvarschool.zhitomir.ua

Публічність інформації про діяльність закладу забезпечується згідно зі статтею 30

Закону України «Про освіту».

На офіційному сайті розміщуються:

– Статут закладу освіти;

– Ліцензія на провадження освітньої діяльності;

– структура та органи управління закладу освіти;

– кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;

– освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;

– територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;

– ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;

– мова освітнього процесу;

– наявність вакантних посад;

– матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;

– річний звіт про діяльність закладу освіти;

– правила прийому до закладу освіти;

– умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання коштів. Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.

З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою ІСУО та КУРС-школа.

 

2.6. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування

 

Заклад освіти забезпечує здобувачів освіти з особливими освітніми потребами інклюзивним освітнім середовищем :

 необхідними ресурсами освітнього процесу, що мають відповідати ліцензійним та акредитаційним вимогам;

 умовами доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей реалізується згідно висновку ІРЦ Олевської міської ради та  за заявами батьків шляхом організації інклюзивної форми навчання.

Заклад освіти за потреби утворює інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (стаття 20 Закону України «Про освіту»).Практичне впровадження інклюзивного середовища базується на принципах універсального дизайну та розумного пристосування. Освітній процес відповідає індивідуальним можливостям здобувачів освіти; забезпечує гнучку методику навчання, викладання та подання матеріалу; доступні та гнучкі навчальні плани й програми. Навчальні матеріали прості та чіткі у використанні незалежно від навичок та досвіду здобувачів освіти;

Здобувачі освіти мають вдосталь часу, щоб надати відповідь на питання; використання навчального програмного забезпечення, яке має вказівки/застереження, коли здобувач освіти робить неправильний вибір.

Дизайн ліцею  враховує наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді до закладу освіти.

У закладі освіти створено необхідні умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами:

1.Затишні класні кімнати на першому поверсі.

2.Внутрішні туалети на першому поверсі.

3.Роздягальня в класній кімнаті.

4.Шкільна їдальня.

5. При вході до школи розташовано пандус.
6. Освітній процес у разі потреби забезпечується навчальною, методичною літературою на паперових носіях завдяки фондами бібліотеки ліцею.
7. Для якісного соціально-психологічного та психолого-медико-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами, батьків та педагогів у штаті є посади практичного психолога, соціального педагога, сестри медичної.

 

3. Моніторинг якості освіти

Моніторинг якості освіти – це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній.

Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності).

 

Завдання моніторингу  якості  освіти:

• здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у закладі;
• створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;
• аналіз чинників впливу на результативність освітнього  процесу, підтримка високої мотивації навчання;
• створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів  і педагогів;
• прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі. 

Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в ліцеї, що включає кілька рівнів:

– здобувач освіти;

– учитель;

– класний керівник;

– батьки і громадськість.

Суб’єкти моніторингу:

– моніторингова група;

– адміністрація закладу;

– засновник;

– органи,  що  здійснюють  управління  у  сфері  освіти.

 

  Основними формами моніторингу є:

• проведення контрольних робіт;
• участь  учнів у предметних олімпіадах,  конкурсах;
• перевірка  документації;
• опитування, анкетування;
• відвідування уроків, заходів.

 

Критерії моніторингу:

• об’єктивність;
• систематичність;
• відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;
• надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);
• гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

 

Очікувані результати:

• отримання результатів стану освітнього процесу в закладі;
• покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

 

Підсумки моніторингу:

• підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;
• за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;
• дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних комісій  вчителів, нарадах при директору,  засіданнях педагогічної  ради.

 

 Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу;
• контингент учнів;
• психолого-соціологічний моніторинг;
• результати навчання  учнів;
• педагогічна діяльність;
• управління закладом;
• освітнє середовище;
• моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності;

 

4. Нормативна база:

– Закон України «Про освіту» №2145-VIII від 05.09.2017;

– Закон України «Про загальну середню освіту» №463-ІХ від 16.01.2020;

– Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988-р;

– Держстандарти освіти;

– Статут закладу

– Стратегія закладу.