Річний звіт про діяльність закладу освіти

Звіт навчальної діяльності по НУШ

Мета початкової освіти – є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Матеріали, які підбираємо для підготовки та проведення ранкових зустрічей, дібрані відповідно до Концепції НУШ та вимог Державного стандарту початкової загальної освіти.

Використані завдання спрямовані на формування ключових компетентностей молодших школярів, а саме:

спілкування державною мовою;
соціальна та громадська компетентності;
ініціативність та підприємливість;
формування здорового способу життя;
екологічна грамотність.

Щоденні вправи, які проводяться під час ранкової зустрічі сприяють створення спільноти, розвивають навички спілкування, соціальні навички, допомагають учням навчитися співпрацювати, поважати інших, як особистостей.

Ранкова зустріч дає школярам можливість брати участь у групових обговореннях, а вчителям – розвивати в дітей уміння та навички ефективного спілкування. Ці навички мають важливе значення для успішного життя в колективі, спільного навчання та розв’ язування конфліктних ситуацій. Застосовуємо на практиці такі форми та методи роботи: вітання, обмін інформацією, вправа « Крісло автора», групове завдання, щоденні новини, ведення «Щоденника вражень» та ін.

Уроки читання ми намагалися будувати на засадах компетентісного діяльнісного підходів, з використанням елементів інтеграції, інноваційних та здоров’язбережувальних технологій, інтерактивних методів та прийомів навчання.

На уроках читання та української мови ми використовуємо такі методи і прийоми : Мозковий штурм, Асоціація, Навчаюся – навчаюсь, Ромашка Блума, Читацьке коло, читання слів у пірамідах, читання «ланцюжком», читання «хвилею», зразкове читання, читання в особах, читання скоромовкою, прогнозоване читання.

За допомогою цих інноваційних технологій діти вчаться:

слухати іншу людину, формувати власну думку, доводити свою точку зору, аргументувати і дискутувати, розвивати навички самостійної роботи, (роботи в парі, в групах).

Пріоритетним напрямом на уроках математики є розвиток критичного мислення та математичного мовлення. Для вдосконалення вмінь та навичок учнів добираємо цікавий і пов’язаний із життям матеріал, що спрямований на формування життєвих компетенцій учнів: дидактичні та сюжетні ігри; задачі-жарти; корисні вправи; ребуси.

Інноваційні методи на уроках математики: «Прес», «Розірваний ланцюжок», метод «Доміно», «Щоденні 3», математичне асорті. Переважним видом є групова робота і робота в парах.

«Я досліджую світ» ( Дизайн і технології, Інформатика) – є інтегрованим навчальним предметом, спрямованим на набуття учнями основ природничих, суспільних і інформатичних наук інженерних знань, технологій, пізнавальних і загальнорозвивальних навичок, а також на виховання всебічно розвиненої особистості.

Важливою особливістю інтегрованого курсу «Я досліджую світ» є системне введення понять, що передбачає зв’язок кожного нового поняття з уже вивченим. В основі уроку лежить такий підхід навчання, який зорієнтований на розвиток особистості кожного учня; урок, який грунтується на самостійній діяльності учнів, їх самоорганізацію в колективній навчальній діяльності.

Види роботи, які використовуємо на уроці: спостереження, дослід, класифікація, визначення причиново-наслідкових зв’язків, екологічні виставки, конкурси.

На уроках «Я досліджую світ» формуємо такі природничі компетентності: природнича, громадянська та історична, соціальна та здоров’язбережувальна.

Оволодіння учнями навичками дослідницько-експериментальної діяльності спрямоване на використання набутих знань у практичній діяльності, формуванні пізнавальних інтересів, і розвиток творчих здібностей.

На уроках учні не просто запам’ятовують навчальний матеріал, а запитують, досліджують, творять, розв’язують, інтерпретують зміст твору, тому що мислять критично, навчаються з інтересом. Їх діяльність – шлях до успіху.

Позитивні впровадження:

У «Новій школі» дітям подобається вчитися. Учні швидко адаптувалися в школі, краще спілкуються між собою. Завдяки «Ранковим зустрічам» без проблем вивчили імена одне одного. Під час «зустрічей» дітям подобається співпрацювати, пізнавати щось нове у команді.

Розвантаження програми для учнів першого класу дає змогу вчителю більше звернути увагу на почуття та емоції дітей, їх думки, мрії, творчі задуми. Свою творчість діти проявляють не тільки під час уроків, а також у «Щоденнику вражень». Свої досягнення залюбки фіксують у власному Портфоліо учня. З такою програмою легше вчитися, адже діти не просто зазубрюють текст, а вчаться застосовувати/застосовують його практично, у повсякденному житті. Діти обмірковують, усвідомлюють матеріал, пропонують власні ідеї і таким чином ми з легкістю формуємо, розвиваємо в учнів критичне мислення.

Проблеми та недоліки.

Першою із проблем було недостатнє забезпечення, оснащення класних кімнат.

Відсутність підручників.

Вчителі багато працюють над наочністю та роздатковим матеріалом.

Не всі батьки готові співпрацювати.

Наказ

по Варварівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів

від 14.06.2023 року № 9

Про результати організації методичної роботи

з педагогічними кадрами

у 2021-2022 навчальному році

У 2021-2022 навчальному році педагогічний колектив Варварівської ЗОШ І-ІІІ ступенів продовжував працювати над методичною проблемою “Розвиток компетентностей учнів на основі інноваційних технологій з метою розвитку правильних взаємовідносин та формування гармонійної особистості ”.

В освітній діяльності та розвитку навчального закладу педагогічний колектив школи керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про охорону праці», «Про охорону дитинства», «Про попередження насильства в сім’ї», указом президента України «Про національну стратегію розвитку освіти в Україні», керівних документів Міністерства освіти і науки України, інших чинних законодавчих та нормативних документів, Статутом навчального закладу. річними планoм.

Освітній процес у школі у ІІ семестрі проходив дистанційно; за заявами батьків та відповідних документів з 01 вересня організовано інклюзивне та екстернатне навчання.

Методична робота – цілісна система заходів, які прискорюють формування педагогічного досвіду та спрямовані на всебічне підвищення професійної майстерності педагогів, на збагачення і розвиток творчого потенціалу колективу, на досягнення високих результатів навчання і виховання.

На сучасному етапі розвитку освіти, організація методичної роботи має постійно творчо доповнюватися та збагачуватися, враховуючи вимоги держави і суспільства. Методична робота у школі організована таким чином, щоб кожен учитель мав змогу повніше розкрити власні здібності та обдарування, раціонально організувати освітнй процес на виконання окремих проблем навчання та виховання учнів у чотирьох складових мети освіти, вирішення яких здійснюється усім педагогічним колективом.

Зміст методичної роботи був відображений у розділах плану роботи школи, у планах роботи методичної ради, методичних комісій, заступника директора школи.

На підставі Положення про методичну роботу з педагогічними кадрами загальноосвітніх шкіл України, з метою подальшого вдосконалення методичної роботи було видано наказ по школі «Про організацію методичної роботи в 2021/2022 навчальному році». На виконання завдань, передбачених у планах, на початку навчального року були створені: графік проведення атестації, складені плани МК. На початку кожного семестру проводилися інструктивно-методичні наради для голів МК та класних керівників із питань планування роботи, подано заявку на проходження курсової підготовки, відбулися консультації для учителів із питань планування самоосвіти.

Головна мета методичної роботи в школі передбачає зростання педагогічної майстерності колективу і кожного зокрема з усвідомлення мети освіти, підтримку інноваційної діяльності педагогів та впровадження дієвих форм роботи з учнями.

Розвиток творчої особистості як учителя, так і учня, створення умов для повноцінного фізичного, інтелектуально-емоційного, соціального, духовного розвитку всіх учасників освітнього процесу шляхом подолання усталених стереотипів, застарілих підходів є головним завданням школи.

Одним із пріоритетних напрямів роботи школи є навчання, виховання й розвиток учня як зрілого, компетентного випускника, здатного відчувати себе щасливим в сучасному суспільстві, вміти використувати знання, вміння, здобуті в школі.

Методична робота в педагогічному колективі має на меті підтримати діловий настрій учителя, допомогти йому подолати професійні труднощі. Вибудувана структура методичної роботи в школі дає змогу задовольнити потреби вчителів у постійному підвищенні фахового рівня, виховувати вимогливість до вдосконалення своєї педагогічної праці, стимулювати бажання шукати більш раціональні методи та форми навчання.

Пріоритетом методичної роботи в школі вважаємо усвідомлення мети освіти з подальшою реалізацією у практичну освітню діяльність.

Уся робота з педагогічними кадрами була спрямована на виконання таких завдань:

-формування фізичної, інтелектуально-емоційної, соціальної, комунікативної, комп’ютерної та інших видів компетентності учнів, індивідуалізації та диференціації навчання,

-підвищення якості знань учнів з базових предметів навчального плану;

-удосконалення професійної майстерності педагогічних працівників шляхом організації роботи шкільних методичних комісій, проведення предметних тижнів;

-активне користування технологіями дистанційного навчання;

-посилення педагогічного впливу на сім’ю, залучення батьків до участі в освітньому процесі;

-підвищення рівня профілактично-консультативної роботи серед учнівського колективу, батьківської громади,

-розвиток учнівського самоврядування, широке залучення його до вирішення питань організації освітнього процесу, життєдіяльності закладу освіти;

-продовження роботи щодо забезпечення охорони та зміцнення здоров’я учнів;

-забезпечення психологічної підтримки загальношкільних методичних заходів;

-підвищення іміджу закладу освіти.

Основними цілями методичної роботи було:

-підвищення професійної компетентності вчителів;

-підвищення ефективності та якості освітнього процесу;

-активне користування в практиці роботи інноваційних методів навчання та відміна авторитарного навчання, яке обмежує здатність учнів до навчання.

Методична проблема та задачі школи реалізувались через:

участь учителів у методичній роботі школи;
удосконалення системи самоосвіти вчителів;
здійснення моніторингу навчальної діяльності як умови підвищення якості освітнього процесу;

Головною ціллю методичної роботи було формування єдиного колективу педагогів, здатних переорієнтувати освітній процес на становлення життєстійкої та життєспроможної особистості з продуктивним критичним мисленням.

При плануванні методичної роботи в навчальному закладі передбачалась реалізація окремих напрямків:

– вивчення відповідних нормативних документів про школу, методикою викладання предмета, підвищення рівня управлінської діяльності, загальної культури вчителя;

– системне вивчення й аналіз навчальних планів, програм, підручників, посібників, інструктивних матеріалів, методичних рекомендацій щодо змісту, форм і методів освітнього процесу;

– вивчення й аналіз стану викладання, якості навчальних досягнень учнів, рівня їх вихованості, виявлення труднощів у засвоєнні програмного матеріалу;

– оволодіння сучасними методиками викладання й виховання, підвищення фахової майстерності та психолого-педагогічної підготовки вчителів.

У школі практикується система навчально-методичної діяльності, спрямованої на реалізацію освітнього кредо: через співпрацю педагога та учня, досягти високий рівень культури спілкування, пізнання навколишнього світу в усій його гармонії.

Тематика теоретичних та практичних занять із педагогічними працівниками, засідань шкільних методичних комісій підпорядкована методичній проблемі закладу. Ця система вдало поєднує різноманітні аспекти: організаційні, психолого-педагогічні, роботу з кадрами, роботу з учнями та їхніми батьками, зміцнення матеріально-технічної бази, стимулювання педагогів та учнів до самовдосконалення та самореалізації.

Основу методичної роботи складає діяльність шкільних методичних комісій. Координує роботу методична рада, до складу якої входять адміністрація та керівники методичних комісій.

Методична комісія вчителів початкових класів(кер В.М. Козловець) працює над проблемою “Форми і методи організації освітнього процесув початкових класах через впровадження сучасних технологій в наданні освітніх послуг”.

Робота методичної комісії була спрямована на підвищення професійної майстерності і розвиток творчої ініціативи вчителів, впровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти; застосування в інноваційному навчанні інтерактивних технологій; створення умов для формування ключових компетентностей учнів, педагогів; Свою діяльність вчителі початкових класів спрямовують на пошук наукових новинок, на створення творчої атмосфери, модернізацію форм, методів та засобів навчання і виховання дітей, а головне – на реалізацію принципу рівноправного діалогу між учителем та учнем.

Робота вчителів початкових класів протягом року сприяла підвищенню наукового рівня: підготовка до засвоєння змісту нових програм та технологій їх реалізації; постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання; вивчення й втілення в шкільну практику педагогічного досвіду, творче використання перевірених рекомендацій: збагачення новими, прогресивними й досконалими методами та засобами навчання; постійне вдосконалення навичок самостійної роботи вчителя, надання йому кваліфікаційної допомоги як у питаннях теорії, так і в практичній діяльності, в підвищенні результативності його педагогічної праці.

Матеріали, підІбрані для підготовки та проведення ранкових зустрічей, відповідають Концепції НУШ та вимог Державного стандарту початкової загальної освіти.

Використані завдання спрямовані на формування ключових компетентностей молодших школярів, а саме:

спілкування державною мовою;
соціальна та громадська компетентності;
ініціативність та підприємливість;
формування здорового способу життя;
екологічна грамотність.

За допомогою цих інноваційних технологій діти вчаться: слухати іншу людину, формувати власну думку, доводити свою точку зору, аргументувати і дискутувати, розвивати навички самостійної роботи, (роботи в парі, в групах).

Позитивні впровадження:

Проблеми та недоліки.

Першою із проблем було недостатнє забезпечення, оснащення класних кімнат.

Відсутність підручників.

Вчителі багато працюють над наочністю та роздатковим матеріалом.

Не всі батьки готові співпрацювати.

Методична комісія суспільно-гуманітарного циклу(кер О.В. Деменчук) працює над проблемою “Формування ціннісних орієнтирів учнів, виховання активної, ініціативної особистості, здатної для саморозвитку, самостійної творчої діяльності й самореалізації ”.

Впродовж року було обговорено питання, що стосувались освітнього процесу, зокрема: проведення Дня української писемності та мови, зроблено огляд методичної літератури.

Затверджено план проведення тижня української мови та літератури.

Готуючись до закінчення навчального року, розглядалися питання тестування, як психолого-педагогічного засобу оцінювання якості навчальних досягнень учнів та ефективність застосування ІКТ в освітньому процесі, аналізувався рівень навчальних досягнень учнів за підсумками контрольних та самостійних робіт. було проведено пробне ЗНО для учнів 11 класів з української мови, історії України, математики.

Вся освітня робота вчителів циклу упродовж навчального року була спрямована на формування предметних, міжпредметних і ключових компетентностей згідно мети освіти у 4 її складових: фізичній, інтелектуально – емоційній, соціальній.

Ольга Василівна Деменчук на уроках української мови та літератури під час вивчення нової теми особливу увагу приділяла підбору дидактичного матеріалу через різні види робіт. Пояснювальні диктанти, у яких потрібно пояснити зміст речень, висловити своє ставлення до прочитаного. (повага до старших, батька, матері). Складання і розігрування діалогів між учнями і дорослими (між журналістом і туристом – іноземцем). Інтерв’ю про враження від візиту до України ( Гостомель, Буча… в умовах воєнного стану), використовуючи слова іншомовного походження. Підбір дидактичного матеріалу про красу і багатство рідного краю . Співчутливе ставлення до людей, які в умовах війни змушені були залишити свої домівки, рідну землю і стали тимчасово переміщеними особами ( Москаленко О). Підбір текстів (текст про Архипа Куїнджі), тяжке життя сироти і життя дітей на тимчасово окупованих територіях України під час російсько – української війни. Усні бесіди про дітей – волонтерів під час війни. Написання творів – роздумів про вчинки людини « Цей вчинок я вважаю благородним, негідним…». Написання замітки в газету типу роздуму про вчинки людей «Небайдужість людей сьогодні». Диспут на тему: «Кого ми вважаємо патріотом сьогодні». Есе на тему: « Кожна людина несе відповідальність за стан суспільства, в якому живе» ( за твором « Інтермецо» М. Коцюбинського і сьогодні. Диктанти « Екологічна культура людини», « Чому природа потребує захисту?», «Краса рідного краю» .

А.С. Бідюк у процесі практичної діяльності на уроках мови, підбираючи дидактичний матеріал, враховував вікові та психологічні особливості здобувачів освіти, основним акцентом роботи була соціальна та духовна складові мети освіти. Серед підібраних матеріалів: переказ «Духовні скарби українського народу», (11 клас), твори

«Як я розумію благородність вчинку», «Дороги, що ми обираємо»(9 клас), диктанти «Світочі української культури», «Феномен незнищенності», при створені власних усних висловлювань пропонувалися теми: «Хто такий патріот?», «Щастя і добробут у руках кожного», « Проблеми молоді і сьогодення». Серед дібраного дидактичного матеріалу практикувались життєві ситуації, розгляд конкретних ситуацій із художньої літератури, учителем зосереджувалась увага на правильні взаємини з оточуючими, поведінки в соціумі; необхідності самоконтролю та саморозвитку.

Г.М. Герасимчук на уроках української мови, української та зарубіжної літератури, історії України використовувала різні форми роботи: написання тематичних диктантів, переказів, розгляд тематичних фразеологізмів, теми для власних висловлювань, есе, діалогів, повідомлень, обговорення текстів з відповідною проблематикою, використання різних методичних форм: метод Прес, сенкан, «Коло думок», створення проєктів, проведення досліджень.

На уроках української мови вчителька Галина Михайлівна надає перевагу інтерактивним формам роботи – складання діалогів. Учням 5 класу було завдання скласти діалог відповідно до ситуації, наприклад, звернутись до незнайомої людини за допомогою певних звертань, мовних зворотів. Під час такого виду діяльності у дітей формувалась комунікативна компетентність: виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях і сферах спілкування з дотриманням норм українського етикету, формувались вміння правильного ставлення учнів до старших.

У 8 класі практикувалась форма роботи – складання повідомлення в соцмережі. Спеціаліст запропонувала скласти повідомлення для однокласниці,виходячи з реальності. Здавалося б, просте завдання виявилося для учнів не таким вже й простим, тож така форма роботи була дітям і цікавою, і корисною, адже формувались не лише мовна компетентність, а й правильне ставлення учнів одне до одного.

Восьмикласникам найбільше сподобалась повість Н.Бічуї «Шпага Славка Беркути». Це й не дивно, адже цей твір про дорослішання їхніх однолітків та непрості стосунки між ними та їхніми батьками. При обговоренні твору використовувалась форма дискусії, тож учні не лише вчилися висловлювати власні судження про героїв, їхні вчинки, пропонували власні варіанти вирішення складних ситуацій та критично, але толерантно оцінювали позицію співрозмовника. Щоправда, в дискусії брали участь лише ті учні, які завжди активні й відповідальні, на жаль, у 8 класі таких мало.

Під час обговорення творів української літератури Є. Гуцала «Лось», Гр.Тютюнника «Дивак» та М.Вінграновського «Сіроманець» в учнів формувалось ціннісне ставлення до довкілля та правильне ставлення як до однолітків, так і до старших людей з різними моральними цінностями.

Із творів зарубіжної літератури учнів 5 класу найбільше зацікавила повість Е.Портер «Поліанна», тому що на прикладі маленької героїні діти під час читання та в ході обговорення переконались, про що свідчили їхні власні висловлення, що і в найважчих ситуаціях людина, навіть дитина, ставлячись до всіх без винятку з добром і любов’ю, може не лише інших зробити щасливими, а й сама, незважаючи на власне горе, почуватися щасливою.

В 11 класі на уроці історії України, осмислюючи події сьогодення, упродовж кількох уроків досліджували, що таке нацизм, які його ознаки, й прийшли до висновку, що всі ознаки нацизму наявні в росії, яка прагне завоювати нашу землю. Висновком нашого дослідження було те, що потрібно інформацію отримувати з різних джерел та ретельно її аналізувати, а головне – усі люди, які б вони не були, мають право на свою думку, свій вибір, якщо це не шкодить іншим, життя кожної людини – це найвища цінність, і той, хто посягає на життя інших людей – злочинець, і той, хто принижує людську гідність чи національну гідність, заслуговує на осуд.

Бідюк К.В. на уроках історії України намагалася формувати ціннісне ставлення до співвітчизників. Для цього використовувала різний дидактичний матеріал і різні види роботи:проводила історичні диктанти, перегляд відеоматеріалу, роботу з картою і бесіди на теми, пов’язанні із сьогоденням, спонукаючи дітей до критичного мислення, однак часом у дітей виникали труднощі.

Приклад 1. Бесіда до теми: «Ярослав Мудрий і його настанови», «Володимир Мономах та його повчання» дає можливість сформувати ціннісне ставлення і уміння критично мислити.

Вивчення предмету Всесвітня історія дає можливість розвивати декілька компетентностей. У роботі практикувала форми роботи бесіди, учнівські дослідження, що давало можливість сформувати в учнів уяву про менталітет різних народів.

Приклад. При вивчені теми: «Середньовіччя Індії та Китаю» намагалася формувати бережливе ставлення до природи, її цінність у життєвих аспектах людини. беручи за приклад медицину Сходу.

На уроках історії Харипончук Т.В. використовувала різні форми роботи ( логічні завдання, інтерактивні ігри, квести, вікторини), які були спрямовані на усвідомлення дітьми того, що всі війни розпочинають правителі, а воюють народи, деколи навіть не усвідомлюючи заради чого вони гинуть. Таким чином я формувала в учнів критичне мислення, розуміння цінності людського життя.

Власовець О.В., вчителька іноземної мови, на уроках опрацювала з учнями такі теми:

Фізична складова

«Харчування» (вміння розрізняти здорову та шкідливу їжу); «Дозвілля» (розуміння важливості дотримання рухового режиму та фізичного навантаження). 1 клас.

«Розпорядок дня» (розуміння важливості дотримання режиму дня, а саме важливість сну та дотримання санітарно-гігієнічних норм); «Уподобання в їжі» (вміння розрізняти здорову та шкідливу їжу); «Пори року та одяг» (вміння підбирати одяг відповідно погоди (2 клас).

«Розпорядок дня» (розуміння важливості дотримання режиму дня, а саме важливість сну та дотримання санітарно-гігієнічних норм ,вміння розрізняти здорову та шкідливу їжу ); «Це було вчора» (вміння планувати робочий день, тиждень з умовою бережного ставлення до свого здоров’я). 3 клас.

«Правильне харчування» (розуміння важливості правильного харчування та розпорядку дня); «Що трапилося?» (розуміння та усвідомлення необхідності догляду за своїм здоров’ям, дотримання правил гігієни). 4 клас.

«Харчування» (розуміння та вміння вибору продуктів корисних для здоров’я, розуміння особливостей харчування у підлітковому віці та харчові звички); «Погода та одяг» (вміння підбирати одяг відповідно погоди заради збереження здоров’я) 5 клас.

«Харчування» (розуміння та вміння вибору продуктів корисних для здоров’я, розуміння особливостей харчування у підлітковому віці та харчові звички); «Україна. Великобританія.» (розуміння важливості дотримання режиму дня та правильного харчування під час подорожей). 6 клас.

«Спорт» (розуміння важливості здорового способу життя, сталого фізичного розвитку); «Охорона здоров’я» (розуміння важливості здоров’я для людини та його складових: харчування, дотримання режиму дня, здоровий сон, фізичні вправи, здоровий спосіб життя) 7 клас.

Усвідомлення важливості дотримання режиму дня та санітарно-гігієнічних норм. 8 клас.

Емоційно-інтелектуальна складова

«Свята» (вміння слухати, керувати емоціями, працювати в команді); «Дозвілля» (вміння враховувати можливості та настрій інших під час ігрової діяльності). 1 клас.

«Ми щасливі» ( вміння керувати емоціями, проявляти толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок, побудова товариських стосунків з іншими); «Пори року та одяг» (вміння ефективно взаємодіяти в команді, готовність до співпраці). 2 клас.

«Це було вчора» (розвиток в учнів готовності до співпраці, прояв толерантності щодо різноманітних способів діяльності і думок); «Привіт, весно!» (вміння працювати у групі).

«Правильне харчування» (розуміння важливості культурної спадщини різних країн); «Мандруємо» (вміння слухати, керувати емоціями); «Це дивовижно!» (виховання розуміння важливості будь-якої праці, унікальності своєї країни – України); «Що трапилося?» (розуміння важливості правильного дозвілля в житті людини); «Вітаємо канікули» ( готовність до взаємодії через спільну діяльність). 4 клас.

«Свята та традиції» (розуміння важливості вміння слухати, керувати емоціями, працювати в команді) 5 клас.

«Подорож» (розуміння необхідності володіння навичками самоконтролю, критичного мислення). 6 клас.

«Спорт» (розвиток вміння працювати у команді); «Кіно і театр» ( вміння керувати емоціями, проявляти толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок, побудова товариських стосунків з іншими); 7 клас.

«Твої уподобання. Чи подобається тобі книжка?», «З музикою в серці» , «Розширюємо кругозір. Географічний ракурс» (виховання шанобливого ставлення до культурної спадщини, до різних країн) 8 клас.

Соціальна складова

«Свята» (вміння цінувати друзів та вибудовувати товариські стосунки з ними); «Харчування» (вміння враховувати смаки інших) 1 клас.

«Ми щасливі» (вміння ефективно взаємодіяти разом у сім’ї, в групі, в парі, запобігати конфліктам, готовність до співпраці, співчувати та радіти за інших); «Тварини. Частини тіла» (виховання ціннісного ставлення до природи); «Пори року та одяг» (вміння запобігати конфліктам, бережне ставлення до природи) 2 клас.

«Це було вчора» (вміння побудови товариських відносин); «Привіт, весно!» (бережливе ставлення до природи, готовність до співпраці) 3 клас.

«Правильне харчування (бережливе ставлення до оточуючого середовища, розвиток готовності до взаємодію через спільну діяльність); «Мандруємо» (розуміння важливості дотримання правил безпеки під час користування транспортними засобами, готовність до взаємодії для досягнення спільної мети, виховання бережливого ставлення до тварин); «Це дивовижно!» (розуміння бережливого ставлення до тварин та впливу навколишнього середовища на життя людини); «Що трапилося?» (розуміння важливості правил безпеки дома та під час відпочинку); «Вітаємо канікули» ( виховання ввічливого ставлення до кожної людини та її досвіду, бережливого ставлення до природи, шанобливого ставлення до культурної спадщини, до різних країн та їх унікальності) 4 клас.

«Свята та традиції» ( виховання шанобливого ставлення до культурної спадщини, до різних країн та їх унікальності); « Погода та одяг» (вміння запобігати конфліктам, бережне ставлення до природи); «Подорож» (розуміння переваг екологічних видів транспорту, розуміння цінності культурного різномаїття та необхідності жити разом у мирі, життєво важливої потреби дотримання правил дорожнього руху, поведінки у воді та інших місцях); «Рідне місто» ( розуміння взаємозв’язку людини і навколишнього середовища та залежність її від природних ресурсів, важливості участі родини у житті місцевої громади) 5 клас.

«Покупки» (розуміння потреби та взаємодопомоги, вміння запобігати конфліктів та виховання вміння слухати, чесності та правдивості); «Подорож» (розуміння переваг екологічних видів транспорту, розуміння цінності культурного різномаїття та необхідності жити разом у мирі, життєво важливої потреби дотримання правил дорожнього руху); «Україна. Великобританія» (розуміння цінності культурного різномаїття, важливості дотримання правил безпеки та запобігання травматизму під час подорожі) 6 клас.

«Кіно і театр», «Великобританія. Україна» (виховання шанобливого ставлення до культурної спадщини, до різних країн) 7 клас;

«Розширюємо кругозір. Географічний ракурс» (вміння запобігати конфліктам); «Преса» (розвиток вміння слухати, співчувати, принципу чесності та правдивості, рівень вихованості) 8 клас.

На уроках використовувала додаткові матеріали для досягнення мети: тексти, аудіоматеріали, відео, малюнки, презентації, роздаткові матеріали.

При викладанні навчальних предметів учителями циклу проводилась інтеграція в освітньому процесі дітей з особливими потребами.

Методичне комісія художньо-естетичного циклу(кер І.І. Штурба) працює над проблемою “ Активне впровадження в життя фізичної та духовної складових мети освіти засобами предметів естетичного циклу”.

Робота МК циклу у 2021-2022 році спрямована на підвищення професійної майстерності педагогів. В основу роботи було покладено нормативні документи, постанови та рішення, накази Міністерства освіти та науки України.

Методична комісія працювала над вирішенням таких пріоритетних завдань:

підвищення професійної майстерності кожного вчителя;
збагачення і розвиток творчого потенціалу педагогів;
визначення шляхів подолання труднощів у педагогічній діяльності вчителів;
поглиблення методичної підготовки;
активне впровадження інноваційних форм методичної роботи, досягнень психолого-педагогічної науки;
стимулювання ініціативи й творчості членів комісії.

У період між засіданнями з учнями проводилися індивідуальні консультації, працювали предметні гуртки, члени МК підвищували свій професійний рівень шляхом самоосвіти, опрацьовували фахову методичну літературу. На уроках вчителі пробуджують інтерес до навчання, дають певну систему знань з кожного предмета. Центральне місце в роботі вчителів займала позакласна робота, підготовка робіт для участі у шкільних та районних виставках та конкурсах, які мали за мету підвищення рівня інформаційної культури особистості, виховання духовної культури, формування в учнів гуманності, милосердя, доброти; виховання національних і загальнолюдських цінностей.

На уроках захисту України викладачкою Бідюк К.В. були використані різні види діяльності щодо 4 складових: фізичної, інтелектуальної, соціальної, духовної.

Спеціаліст намагалася сформувати в учнів гуманне ставлення до різних вікових груп. Для цього використовувала різні види діяльності, а саме: тести, бесіди, ситуаційні задачі з обговоренням. Перевагу у своїй роботі з цього предмета надаю ситуаційним задачам, де є можливість формувати правильне ставлення до будь-якої особистості незалежно від віку, статі та релігії.

Приклад 1. Бесіда при вивчені теми: «Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях цивільний захист» було проведено бесіду про допомогу дітям у військовий час з-під завалів.

Приклад 2. При вивчені теми ЦЗ потенційно небезпечні об’єкти, які несуть загрозу для певного регіону і можуть призвести до екологічної небезпеки. Ці бесіди дають можливість сформувати бережливе ставлення до навколишнього середовища.

Темою самоосвіти вчительки образотворчого мистецтва та трудового навчання Штурби І.І. є «Формування компетентностей у здобувачів освіти у фізичній, соціальній, емоційно-інтелектуальній та духовній складових мети освіти при викладанні предметів естетичного циклу».

На уроках ОМ вчителька організовувала роботу дітей по принципах чистоти, самоконтролю, співчуття у 4-х напрямках відповідно мети освіти.

Фізична складова. На уроках ТН, ОМ, етики Ірина Іванівна проводила інструктажі з правил безпечної праці; обговорення правил організації робочого місця в шкільній майстерні, розглядали життєві ситуації, які вчать прибирати своє робоче місце, проводили дослідження, яке вчить поважати працю техпрацівників, застосовувала метод роботи в групах і парах, обговорюючи правила правильних взаємовідносин між рівними, старшими, вчителем, молодшими. Фахівець за звітний період проводила бесіди і учні малювали малюнки до тижня чистоти. На уроках ТН опрацьовували теми про здорове харчування і шили м’які іграшки «Здорова їжа», на уроках ОМ виготовляли книжечки, малювали натюрморти «Здорова їжа».

Учителькою проведено класну годину «Здоровий сон – запорука фізичного, соціального, психологічного здоров’я», урок етики «Що треба знати про сон?»

Соціальна складова. На уроках етики, ТН, ОМ, на заняттях гуртка я проводила бесіди «Етикет онлайн спілкування з старшими, рівними, молодшими», опитування, спостереження, обговорення з учнями різних класів «Ставлення учнів до старших і молодших членів родини», малюнки і власні висловлювання «Мої обов’язки в сім’ї», розгляд життєвих ситуацій про стосунки між людьми. Урок етики «Став свої цілі в житті, щоб все життя не виконувати чужі цілі». Учні і я ділилися досвідом ставлення до природи у європейців, «Як європейці дотримуються чистоти довкілля», індивідуальне спілкування з батьками та окремими учнями про дотримання режиму дня, про ставлення до старших, про самоконтроль. Моніторинг відвідування онлайн занять «Тварини і рослини- повноправні жителі землі».

Методична комісія природничо-математичного циклу(кер Т.П. Базовська) працює над проблемою ”Розвиток фізичної компетентності учнів на уроках природничо-математичного циклу на основі інноваційних технологій з метою формування фізичної складової мети освіти ”.

Головною метою методичної роботи вчителів природничо-математичних наук є не лише надання допомоги вчителям у розвитку та підвищенні професійної майстерності, а й активізація творчого потенціалу кожного вчителя .

Плануючи структуру уроку, вчителі орієнтувалися на особистісно-зорієнтоване навчання, використовували інтерактивні методи. Під час підготовки до уроку вчителями були враховані вікові особливості учнів, рівень підготовленості класу. Вчителі усвідомлюють, що на сучасному уроці важливо не стільки подати певну суму знань учням, скільки навчати здобувати її самостійно, стимулювати їхню пізнавальну активність. Збільшенню ефективності освітнього процесу сприяють не тільки наочні ресурси, але і пізнавальні навчальні програми, які дозволяють моделювати досліди та експерименти, а також тестування з швидким виводом на дошку результатів.

Позитивним моментом в роботі вчителів є використання в своїй роботі інтерактивних технологій та різних засобів.

Учителі ШМК неухильно виконують Державні стандарти освіти загальної середньої освіти з метою побудови навчального процесу на основі компетентнісного і діяльнісного підходів до навчання учнів. Спеціалістами були опрацьовані вимоги нормативно –правових документів МОН України. В практичній діяльності постійно використовується діяльнісний підхід до навчання учнів, комп’ютерного навчання, інтерактивні техніки, спрямовані на розвиток креативного потенціалу особистості учня, підвищення ефективності та якості освіти.

Діяльність педагогів спрямована на розвиток творчого потенціалу особистості, створення сприятливих умов для навчання і виховання.

Індивідуальні теми самоосвіти педагогів споріднені із науково-методичною проблемою школи, витікають із проблемної теми ШМК і спрямовані на вирішення проблем осучаснення підходів до надання знань, вироблення умінь та формування компетентностей.

На уроках математики вчитель Мусійчук О.В. практикує розв’язування задач валеологічного змісту, пов’язані з поняттям «екологія», «правильне харчування», «гігієна тіла», «здоровий спосіб життя», або статистичних методів аналізу, що сприяє розширенню життєвого досвіду учнів, формуванню у них необхідних знань і умінь, спрямованих на збереження і розвиток їх індивідуального здоров’я, націлює на здоровий спосіб життя та культуру харчування, допомагає прийняттю валеологічно обґрунтованих рішень, наповненню діяльності особистісним смислом для учнів (формування фізичного, соціального, психічного здоров’я). Задачі основані на фактичному матеріалі і складені так, щоб учні звикали цінувати, поважати і берегти своє здоров’я.

Розв’язуючи такі задачі, учні дізнаються багато нових фактів про своє тіло, особливості його існування і розвитку на різних етапах життя, можуть поглянути на основні життєві процеси своїми очима.

Для учнів цікавими є задачі-фабули, які стосуються режиму харчування, якості харчових продуктів, уміння складати харчовий раціон з урахуванням можливостей, потреб та користі. У процесі розв’язування задач підлітків можна ознайомити з безпечним використанням електроприладів та інших технічних засобів, з негативним впливом шкідливих звичок на молодий організм, з особливостями використання ІКТ.

Розв’язування доцільних задач надає учням життєві знання і навички, що сприяють фізичному здоров’ю (раціональне харчування, рухова активність, санітарно-гігієнічний режим праці та відпочинку). Варто замітити, що реалізація наскрізних ліній ключових компетентностей здійснюється в основному під час розв’язання задач прикладного змісту – задач, що виникають за межами математики, але розв’язуються з використанням математичного апарату.

Наприклад, під час вивчення теми «Пропорція» із шестикласниками розв’язували таку задачу:

Солодкий газований напій містить 26,5 г цукру на 250мл, що дорівнює чотирьом ложкам цукру аббо 108 калоріям. Скільки цукру міститься в літровій пляшці цього напою? За скільки хвилин Ви зможете відпрацювати калорії, отримані відполовини пляшки напою, за допомогою стрибків через скакалку, якщ в цей час за 1 годину на 1 кг маси вашого тіла спалюється 7,7 калорій?

Цю, або задачу аналогічного змісту, можна також пропонувати учням 7-11 класів з метою повторення дій з раціональними числами та підвищення культури здоров’я.

Учитель систематично звертає увагу учнів на питання пожежної безпеки, безпеки дорожнього руху, безпеки праці, безпеки в Інтернеті, підбирає відповідні завдання.

Наприклад. За даними, поданими на малюнку, знайдіть кількість людей із зазначеної вибірки, що користуються ременями безпеки під час керування автомобілем: а) у вашій області; б) в усій Україні; 3)в області ,у якій цей показник найменший. Побудуйте стовпчасту діаграму.

У 7-му і 9-му класі невідємною складовою програми з алгебри є питання, що стосується способів задання і властивостей функцій. Наприклад. Розглянули кілька графіків функцій(що є моделями реальних процесів),завдяки яким зясувати властивості функцій.

На малюнку подано графіки залежності опору тіла людини (1) і струму, що через нього протікає (2), від величини прикладеної напруги.

Учням повідомив Олександр Васильович особливості впливу струму на людину, зокрема, що струм (змінний і постійний) понад 50 мА спричинює зупинку дихання. Небезпека дії струму на організм людини залежить від: величини струму (основний фактор); тривалості дії струму; шляху струму в тілі людини; виду і частоти струму; індивідуальних якостей людини та оточуючого середовища. Опір тіла людини наближено визначають за законом Ома. За допомогою розглянутих графіків проілюстрував поняття зростаючої та спадної функції, а також показав взаємозв’язок між аналітичним і графічним способом задання функції (І = ). Такі відомості спонукають учнів замислитися над поведінкою поблизу електромереж, відповідальніше ставитися до вибору місця для самофотографування, збирання металобрухту, паркуру тощо.

У сучасних умовах функціонування суспільства у молоді бажано сформувати навички, що сприяють соціальному здоров’ю (ефективне спілкування, співчуття, розв’язання конфліктів, поведінка в умовах тиску, погроз, дискримінації, спільна діяльність та співробітництво). До навичок поведінки в умовах тиску, погроз, буліегу, дискримінації, науковці, крім іншого, відносять уміння відмовлятися від небажаних пропозицій, зокрема й пов’язаних із залученням до куріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин.

Униканню небезпечних ситуацій та відстоюванню власної позиції допоможуть конкретні цифри, що містяться у таких задачах.

Для мотивації учнів 5-9 класів вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище використовував статистичні дані про шкідливі звички та їх вплив на розвиток молодого організму. Необхідні відомості можна брати, наприклад, з результатів «Європейського опитування учнів щодо вживання алкоголю та наркотиків – ESPAD».

Наприклад. У таблиці подано відсотки, що характеризують кількість учнів 10 класів у США, які щоденно курять. Щороку опитується близько 50 000 осіб з 8, 10 і 12 класів. Побудуйте графік цієї функції. Вкажіть її область визначення та множину значень. Які висновки можна зробити за цими даними.

2.За даними, поданими на малюнку ,проаналізуйте динаміку змін кількості людей, що хоч раз пробували палити в Україні. Порівняйте дані, подані для України, і загальні дані по 25 європейських країнах. Яку інформацію можна ще отримати з поданих наочно статистичних даних?

Лежачи спокійно, людина вдихає 15 л кисню за 1 год., коли читає книжку мовчки – в 1,16 рази більше, а коли читає вголос – в 1,48 рази більше, ніж лежачи. Під час легкої роботи людина вдихає 32 л кисню за 1 год., під час середньої – в 2,25 разів більше, а під час важкої – в 3,75 більше, ніж під час легкої. Побудуйте стовпчасту діаграму, яка характеризує потребу людини в кисні для кожного з цих випадків.

Спільну діяльність учнів та співробітництво з однокласниками та вчителем забезпечує проектна діяльність. На уроках інформатики учні 9-10 класів виконували проекти:

Шкідливі звички у цифрах;
Комп’ютер і здоров’я.
Як бути успішним у суспільстві знань?
Інформаційне суспільство – розвиток чи занепад?
Комп’ютерна залежність і учні нашої школи;
Комп’ютерна залежність і учні нашої школи.
Мої права в соціальних мережах;
Періодичні процеси в математиці та життєдіяльності людини.

Куріння, вживання алкогольних напоїв та ненормативна лексика учнів у підлітковому віці – це шлях до відчуття дорослості. Хоча насправді, це просто протест проти рамок, якими їх намагаються обмежити в школі і дома. Справжнє відчуття дорослості – це усвідомлений вибір і дія на основі власних переконань. Фахівець пояснює це і за допомогою педагогічних засобів під час уроків етики формую ті переконання, які б носили соціально значущий характер. Кожен учень може відчути почуття дорослості, коли зрозуміє, що може щось змінити в цьому світі. Важливо, щоб учень знав, що саме він може змінити. Наприклад, поставити в своєму домі коробку для збору батарейок чи енергозберігаючих лампочок, а потім сам здати її на утилізацію в пункт прийому чи найближчий магазин. І тим самим зберегти чистоту води і землі навколо свого будинку, а також власне здоров’я та здоров’я оточуючих. Навички, що сприяють духовному та психічному здоров’ю (самоусвідомлення та самооцінка, аналіз проблем і прийняття рішень, визначення життєвих цілей та програм, самоконтроль, мотивація успіху та тренування волі).

У процесі компетентнісного підходу до навчання алгебри і початків аналізу важливо не тільки забезпечити учнів певним запасом знань, способів дій, але і формувати у них критичне ставлення до своїх можливостей та успіхів, вчити контролювати власні дії в навчально-пізнавальної діяльності, тобто здійснювати самоконтроль. Набуті в школі стійкі навички самоконтролю, сприяють правильній та своєчасній оцінці будь-якого виду діяльності в майбутньому. З часом самоконтроль стає суттєвою складовою особистості людини, визначаючи відповідальне ставлення до виконуваної роботи, правильну самооцінку, організованість.

В 9 класі учні вивчають елементи математичної статистики, зокрема графічне подання інформації про вибірку. Під час цих уроків розглядали завдання, що стосуються складу харчових продуктів, визначення денного раціону відповідно до індексу маси.

Наприклад. 1. Визначили масову частку жиру (у %) у 30 різних сирів з групи Голландського. Отримали такі результати:

30, 40, 45, 42, 50, 50, 45, 42, 55, 42,

42, 40, 45, 42, 50, 55, 42, 45, 45, 40,

55, 42, 55, 55, 30, 42, 55, 42, 45, 42.

Побудуйте частотну таблицю і визначте моду та медіану вибірки. Скільки жиру містять 50 грамів сиру, що відповідає середньому значенню цієї вибірки?

2.Раніше вважалося, що в добу людина повинна отримувати близько 10-15 грам кухонної солі. На основі останніх досліджень було визначено, що добова норма споживання солі не повинна перевищувати 5-6 грам (чайна ложка). Цього цілком достатньо для збалансованого харчування. Відомо, що вміст кухонної солі у варених ковбасах має бути 1,5 – 4,5%, в напівкопчених – 3 – 5, в твердокопчених – 3 – 8, у ліверних – 2,5 – 4,0%. Скільки грамів вареної ковбаси потрібно з’їсти, щоб забезпечити денну норму солі? А твердокопченої?

Бовкун Л.В. на уроках фізики у 10 класі проведено бесіди про надзвичайно складну екологічну ситуацію в наслідок воєнних дій, способи самозахисту та наслідки для населення.

У 7 класі під час вивчення теми «Реактивний рух» обговорено наслідки космічного туризму для навколишнього середовища та забруднення і порушення цілісності та хімічного складу атмосфери внаслідок польотів ракет, реактивних літаків та випробовувань реактивної техніки.

Під час уроків математики добирала задачі на екологічну та валеологічну тематику, розрахунки ймовірності тих чи інших подій.

Основними орієнтирами у практичній діяльності вчителки біології та хімії Базовської Т.П. було ціннісне ставлення до довкілля.

Діяльність людини може змінювати умови існування живої природи. Своєю господарською діяльністю людина руйнує природу: вирубує ліси, осушує болота, руйнує природні угруповання. На уроках біології, 5 та 6 класах, виховую та розвиваю в учнів ціннісне, та співчутливе ставлення до природи.

Так на уроках природознавства у5,6 кл. при вивченні таких тем, як: «Різноманітність рослин,тварин,грибів. Вплив на організми чинників живої та неживої природи» вчителька виховує бережне ставлення до живих організмів та довкілля, учні малюють малюнки, плакати, роблять фото та відео, таким чином висловлюють свою думку,своє ставлення до природи. Людина—частина природи. Зміни в природі, що виникають унаслідок природних чинників і діяльності людини ( поведінка під час відпочинку біля річки, у лісі,біля кринички). Екологічні проблеми та їх розв*язання (збереження біологічного різноманіття,боротьба зі знищенням лісів, осушенням боліт,захист планети від забруднення різних видів).

Робота учнів над навчальним проектом «Смітити не можна, переробляти» ( учні в різних формах представляли та захищали свої роботи).

Під час вивчення теми: « Охорона природи. Червона книга» ( учні складали Червону книгу Житомирщини, вносили до списку рослини і тварини, пояснювали причини їх захисту). Під час проведення практичного заняття( Дослідження екологічних проблем своєї місцевості) учні готували повідомлення,презентації, плакати,малюнки в яких висловлювали своє бачення проблеми та шляхи її вирішення. Учні робили висновки по екологічній ситуації місцевого сміттєзвалища, про небезпеку забруднення грунтових вод, яку споживають місцеві мешканці і довкілля в цілому.

Проводилась вчителями циклу акція « Допоможи зимуючим птахам» ( виготовляли годівнички, розвішували їх біля своїх домівок, надсилали фото на вайбер). Свято «День Землі», яке було заплановане з метою відвернути екологічну катастрофу, спричинену діяльністю людини, виховувати та формувати екологічне мислення. (Не проведено) Акція « Не зривай первоцвіти»( бережне ставлення до природи, співчуття).

Небезпечним для живої є забруднення грунтів різними хімічними речовинами

( отрутохімікатами,надлишками мінеральних добрив, радіонуклідами).

На уроках хімії у 8,10,11 класах розглядалися теми,які можуть вплинути на охорону довкілля. Грунти , на яких вирощують рослини, поступово збіднюються на елементи, потрібні рослинам, тому добрива потрібно вносити із дотриманням певних норм.

На уроки учні готували повідомлення, презентації, працювали над навчальними проектами.

–Хімічні елементи для рослин. — Охорона грунтів від надмірного використання добрив. — Раціональне використання добрив та проблема охорони довкілля. — Кислотні дощі. — Смог як хімічне явище. — Вплив на довкілля вуглеводнів та їхніх похідних. — Переробка побутових відходів в Україні та розвинених країнах світу.

Під час підготовки та захисту робіт учні висловлювали свої думки, пропозиції щодо вирішення проблем ціннісного ставлення до довкілля, співчутливого та бережного ставлення до навколишнього середовища. При обговоренні учні дійшли висновку: не бути байдужими, бо зберігаючи природу, людина дбає про своє майбутнє.

Л.І. Гриб, реалізуючи досягнення мети освіти на уроках біології, хімії та основ здоров’я працювала у чотирьох напрямках:

Фізична складова. Були проведені уроки на тему: «Наслідки забруднення довкілля для здоров’я людини», «Небезпека соціальних захворювань. Туберкульоз», «Особливості впливу наркотичних речовин, тютюнопаління та алкоголю на репродуктивну систему підлітків» та ін. Особлива увага зверталась також на умови і важливість здорого сну, дотримання режиму дня та раціонального харчування.

Психічна складова. Були проведені уроки на тему: «Вплив поведінки на здоров’я», «Інформаційна безпека в Інтернеті», «Вплив емоцій на здоров’я. Методи самоконтролю», «Поняття та види стресу. Позитивне мислення».

Соціальна складова. Були проведені уроки на тему: «Конструктивне розв’язання конфліктів», «Підліткові компанії. Ознаки дружніх та недружніх компаній», «Соціальна безпека населеного пункту», «Стосунки й рівні спілкування», «Цінність родини».

Духовна складова. Були проведені уроки на тему: «Духовний розвиток особистості. Життєві цінності та здоров’я», «Складові духовного розвитку особистості. Формування системи цінностей. Моральний розвиток особистості», «Роль життєвих цінностей у формуванні характеру. Цінності та якість життя. Моральний розвиток особистості».

Під час проведення уроків використовувались традиційні методи: розповідь, бесіда та інтерактивні методи, зокрема, – дискусії, ситуативні задачі, рольові ігри .

Т. В. Харипончук на уроках географії формувала у дітей співчутливе ставлення до природи, прагнення берегти природу, екологічний стан Землі ( квест, акція « Сортуємо сміття», вікторина).

Значну роль в організації шкільної методичної роботи відіграє педагогічна рада, на засіданнях якої розглядаються питання методичної, виховної роботи, впровадження перспективного педагогічного досвіду.

І. Педагогічні ради:

1.Підсумки роботи школи за минулий навчальний рік.

Перспективи роботи школи у новому навчальному році.
Організація інклюзивного навчання.
Система оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11 класів, предметів варіативної складової.
Погодження та затвердження освітньої програми школи.

ІІ.1. Реалізація Концепції НУШ у школі.(Є.М. Вакуліна, В.М. Козловець)

Виконання рішень педагогічної ради школи № 3від 25.03.2019 року.

ІІІ. Підсумки навчально-виховного процесу за І семестр навчального року.

Претенденти на документи особливого зразка. (А.С.Бідюк,Т.В. Харипончук, І.І. Штурба)

IV.1. Виховання здорової свідомості особистості учня.

Претенденти на документи особливого зразка. (А.С.Бідюк, О.В.Деменчук,

І.І. Штурба,Т.В. Харипончук)

1. Аналіз навчально-виховного процесу за навчальний рік

(А.С. Бідюк , Ю.В.Баланчук, класоводи, класні керівники, голови ШМК)

Перевід учнів 1 – 8 , 10 класів до наступних; допуск до державної підсумкової атестації учнів 4, 9, 11 класів. (класоводи, кл. кер,Є.М. Вакуліна,Т.В. Харипончук, І.І. Штурба. травень).

VI.1. Випуск зі школи та нагородження Похвальними листами та Похвальними грамотами учнів 9,11 класу ( О.В.Плис, класні керівники. червень).

Впродовж року належна увага з боку адміністрації школи приділялась росту педагогічної майстерності вчителів через самоосвітню діяльність, курсову перепідготовку та атестацію педагогічних працівників.

У поточному навчальному році педагоги пройшли курсову перепідготовку при КЗ «Житомирський ОІППО»ЖОА, підвищували свою педагогічну майстерность, беручи участь у вебінарах, майстер-класах, тренінгах, результати яких визнано педагогічною радою й узагальнено наказом по школі.

У 2021-2022 навчальному році за графіком чергової атестації мали атестуватися:

1.Бідюк А.С., вчитель української мови і літератури;

Базовська Т.П, вчителька біології та хімії;
Вакуліна Є.М., вчителька початкових класів;
Власовець О. В., вчителька англійської мови;
Герасимчук Г.М. вчителька зарубіжної літератури;
Ковальчук В.В., вчителька початкових класів;
Штурба І.І. , вчителька образотворчого мистецтва, трудового навчання, керівник гуртка., але, зважаючи на воєнний стан в країні, рекомендації відділу освіти, молоді та спорту Олевської міської ради, рішення атестаційної комісії школи(протокол від 25.03.2022 року №2) атестацію вище вказаних педагогів перенесено на рік із збереженням раніше присвоєної кваліфікаційної категорії та раніше присвоєного звання та тарифного розряду.

Сучасні учні спонукають вчителів бути розвиненими, нестандартними, цікавими та творчими у своїй роботі, учити по-новому. тому робота педагога повинна бути результативною та незвичайною.

Таким чином, як провідна форма підвищення фахового рівня спеціалістів галузі методична робота є життєво необхідною потребою кожного окремого педагога і водночас обов’язковою вимогою суспільства, найважливішою умовою забезпечення ефективного функціонування освітніх закладів. Лише організована на наукових засадах методична робота може забезпечити підтримання належної професійної «форми» педагогічного колективу, забезпечити адекватну реакцію на всі інноваційні процеси, що відбуваються в освіті.

Сучасний вчитель повинен стати творчою особистістю, він повинен іти в ногу часу, прагнути до змін, вчителі повинні бути «агентами змін» та мати до цього стрімке бажання. Це головне завдання вчителів на сучасному етапі становлення освітнього процесу. Це зумовлює актуальну потребу наукового розроблення та обґрунтування питання методичного супроводу професійної діяльності вчителя в сучасних умовах.

Самоосвіта – одна з складових неперервної освіти педагога. Вона знаходиться в тісному взаємозв’язку з методичною роботою. Результатом системного підходу до організації самоосвіти вчителя є оволодіння педагогами знаннями, уміннями й навичками відповідно до новітніх досягнень науки і практики, накопичення досвіду роботи, створення власних методичних систем і розробок.

Методична робота ― важлива та невід’ємна складова навчального процесу, що має цілісну систему дій і заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації та професійної майстерності кожного педагогічного працівника, розвиток творчого потенціалу педагогічних колективів навчальних закладів, досягнення позитивних результатів навчально-виховного процесу. Вона має ґрунтуватися на сучасних досягненнях психолого-педагогічної науки з урахуванням досвіду діяльності педагогів і конкретного аналізу результатів навчально-виховного процесу. Участь у методичній роботі має бути професійним обов’язком кожного педагогічного працівника.

Виходячи із всебічного аналізу роботи школи за минулий навчальний рік , враховуючи результати діагностичного анкетування педагогічних працівників школи, ставимо на 2022-2023 навчальний рік такі завдання:

– створення безпечних, комфортних умов та позитивного мікроклімату в учнівських, педагогічному колективах, формування в закладі здоров’язбережувального середовища;

– здійснення комплексу заходів, спрямованих на якісну організацію та забезпечення освітнього процесу;

– продовжувати роботу педагогів над вибором методик та методів навчання, пошуком нових підходів до організації освітнього процесу;

– педагогам поширювати власний досвід у формуванні ключових компетентностей здобувачів освіти через практичну діяльність на засіданнях шкільних методичних комісій, обмін досвідом на уроках та позаурочних заходах з подальшим узагальненням матеріалів (створення блогів учителів, укладання методичних посібників, дидактичних матеріалів,виступи на педагогічних радах, методичних комісіях).

-усім педагогам постійно працювати над підвищенням рівня своєї фахової майстерності та компетентності у чотирьох сферах за рівнями:

а) Неусвідомлена некомпетентність;

б) Усвідомлена некомпетентність;

в) Усвідомлена компетентність;

г) Неусвідомлена компетентність.

– вдосконалювати роботу педагогів щодо підбору матеріалів для розкриття навчальних тем відповівдно річному плану школи ;

-максимальне спрощення обсягу навчального матеріалу, орієнтованого на формування життєвих компетентностей здобувачів освіти;

– проводити двічі на рік моніторинг підвищення фахової майстерності педагогів, рівня сформованості компетентностей;

-– урізноманітнення форм і методів патріотичного виховання дітей і молоді, формування в них національної ідентичності, активної громадянської позиції шляхом оптимальної організації виховної роботи та залучення до роботи органів учнівського самоврядування.